* * *
Ще кожна зустріч без печалі,
любов розмовами п’янить.
Розлуки тінь жде на причалі,
хоч там допоки не штормить.
Іще мене цілуєш палко,
і для прощань нема причин.
Розлуки тінь, немов гадалка,
віщує радість на почин.
Ще нас одні втішають речі,
міцні єднають почуття.
Розлуки тінь лягла на плечі,
і зазіхнула на життя…
Віднині небо поміж нами,
і вічна туга, вічний сніг,
де я безсонними ночами
шукаю зірку у вікні.
Ціна кохання зависока,
за щастя плата, просто жах.
Немилосердна і широка
ще розділяє нас межа.
