Чи ви як бджоли сновигали,
Коли під місяцем блищали
На ваших ніжках чобітки
Й панчіх залатані дірки?
Чи ніч була знайома ніби
В наближенні до німбу німбів?
Я вже тікаю від зірок
В пропорції один до двох,
Від перламутрових світів
У супроводжені чортів
Й тягну в дубовому візку
Свою планиду громіздку...
Так куй, Свароже, білий цвях
Допоки є Чумацький шлях,
Допоки віл в пітьму веде
І час вздовж колії пряде …