Задихали гори, струмками заспівали,
З зимової сплячки прокинулось село.
Прийшла та, яку ми так усі чекали,
Перетворивши все на казкове панно.
Земля прикрасилась у хустки квітчасті,
А над ними бджоли загули.
Заметушилось все живе, в теплі і щасті,
І про холодні ночі забули.
Молоді берези, мов відданиці,
У ніжно салатових сукнях.
Стрункі красуні дівиці,
Вітають весноньку в горах.
Сонце дарує теплу молитву на світанку,
Небо прийняло в обійми журавля.
Мої думки купаються в ранковому серпанку,
В пташинім хорі розчиняється душа.
Потепліло в серці після довгої зими,
Ожили затерпші мрії і бажання.
Ми малюємо ними свої кольорові сни,
Бо весна - пора життя й кохання.
