Чому скажи, мій друже,
так сталось?
Чому на небі сонце
від мене заховалось?
Чом промені його
не гріють більше серце,
Закрило знов воно
кохання мого дверцю.
І ніч тепер навколо:
суцільна пустота,
та мрій більше не має
тепла, тепла нема!
Не можу я зігрітись,
що б я не одягав.
Під кожним одіялом
вночі лиш замерзав!
Коли ж бо сонце моє
вірвется знов в мій дім?
Так хочу буть щасливим,
І щастя моє в тім!
