Де від байдужості вимерли бóги,
душі випалюють воскреслі демони
з людей, яких сіють чужою волею,
з істот, що ростуть плакучими вербами,
що виплачуть в сни пережиті кошмари,
зáвченим ві́ршем бездумно замоляться
й приречено йтимуть гасити пожари,
недопалки мрій на вицвілих вулицях,
де в справедливість безумці вірують,
реальність осколком проламує голову,
вогні у очах стають кригою
на самоті з нелюдськи́м холодом.
