***
Коханий мій, скажи, чия вина
і хто між нами пустку напророчив?
Довкруж війна, довкруж і так війна,
ще й ми додаємо... немало жовчі.
Нас не змінити, як і те, що ми
пізнали злети і падіння в парі.
За стінами рапсодія зими,
а тут слова, як полюси полярні.
Дивитимусь ув очі самоті,
а в реченнях шукатиму підтримки...
Ти говори, скажи слова лиш ті,
які розбили б лід, що ліг узимку.
