Незнаю чому, але вітер мене вабить... захоплює своєю свободою, чи що?
Його дикий свист, крізь якусь залізяку, зводить мене з розуму... В хорошому сенсі... Це якесь звукове божевілля, яке притягую до себе.... намагається звернути на себе увагу...
Листя... опале жовте листя.... Це мабуть найкращий компаньйон... для вітру, звичайно... Листю вже нічого втрачати.... все що було - втрачене... це я про дерево зараз...
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.