Христос родивсь,
Мир звеселивсь!
Сьогоднішніми часи
Для сих родин
Всяк христянин
Вминає ковбаси.
Баби, діди
Пиво-меди,
Горілку варену
Кухликом п’ють,
З книшами труть
Свинину печену.
Хлопці, дівки
Навпередки
Бігають під хатки
І, як вовки
Або свинки,
Скиргичуть колядки.
Пани, купці,
Славні кравці,
Шинкарство, міщани
Об сім різдві
Усі в нові
Убрались жупани.
Мати-земля
Уся гуля
І, взявшись у боки,
Пісні гука,
Б’є гопака
В підківки широкі.
На небесі янголи всі
Аж б’ють у долоні,
З радості б’ють,
Пісні гудуть
Якимовій доні.
Старенький біг
На стіл ізліг
І сам собі дума:
«Празник душам.
Тільки Адам
Із Євою рюма».
Важко здихнув,
Потім кликнув
Гаврила швиденько,
Да й приказав,
Щоб лист послав
Адамові хутенько.
Архістратиг
Метнувся вмиг —
Папір і чорнило,
Де треба, взяв
Да й написав
Адаму так мило:
«Чесний Адам,
Що всім людям
Праотець зовешся,
Годі, не плач,
От-от, як бач,
Із пекла спасешся.
Бо вже на світ,
Як рожа-цвіт, —
Христос народився.
Він ад стребить,
Чорта смирить,
Щоб той не гордився.
Смерть — злу ягу —
Зігне в дугу
І зломить їй спину,
Гостру косу
І збрую всю
Стре, як павутину.
Адських сіпак
Зімне, як мак.
Зіб’є їх в макухи,
За їх брехню
І всю плутню
Він дасть їм цукрухи,
Вже ж бо од сих
Катюг презлих
Просвітку не мають:
Прав і неправ,
Кого попав,
Знай, в пекло таскають.
Кат би їх ма!
У їх нема
Нікому вже спуску:
Хоть би чернець,
Хоть би святець —
Осмалять, як гуску.
Вони і вам,
Чесний Адам,
З жоною твоєю,
Племфи дали,
Як в гріх ввели
Брехнею своєю.
Сих-то покус
Хитрий іскус
Твою молодицю
На гріх підвів,
Що й ти із’їв
Прокляту кислицю.
Од сих врагів
Ви із богів
Голяки зробились —
Рвали листки,
Шили мішки —
І тими прикрились.
Од їх чарів
Ви із царів
Чорт знає чим стали!
Із усіми
З раю дітьми
У пекло попали,
Де день і ніч
Дрова у піч
Возите санками.
За той же труд
Ще вас і б’ють
По ребрах кийками!
Од сих-то мук
Ти, як павук,
Опух і хвораєш.
Ну ж лиш, вставай,
Сей лист читай —
Зараз очуняєш!»
Болізнь забув,
Хвабро скакнув
Наш прадід із полу,
Надів сіряк
І сяк, то так
Додибав до столу.
На лавку сів
Да і надів
На ніс окуляри.
Лист той хвата,
З сміхом чита,
Бо одійшли шпари.
Тут же сидить
Єва, глядить
У вічі пильненько;
Все, що чита,
Адам мота
На уса гарненько.
Як прочитав,
Єві сказав:
«Давай варенухи!»
Глечик хильнув,
Да і махнув
В те місце навтрюхи,
Де в піч дрова
Кладуть, ззива
Всіх і репетує:
«Христос родивсь,
Христос родивсь!
Нам янгол віщує!»
Потім вийма
Лист і зніма
З гирі капелюху,
На пень же став,
Всім прочитав
Той лист до слуху.
І увесь тут
Загудів люд,
Мов літом ті бджоли:
Беруть жінок,
Ведуть в танок,
Затикавши поли.
Тії бичка,
Ті козачка,
Ті горлицю скачуть,
Самі ж старі,
Сидя в шатрі,
Од радості плачуть.
Пророк Давид
Там же сидить
І в кобзу іграє,
Пісню святу
Спасу Христу
З псалтирі читає.
Чорнявий Хам
Сидить теж там
І ріже в сопілку,
Сам добре п’є
І всім дає
Квартою горілку.
Куці чорти,
Мов ті хорти,
Голоднії скиглять,
Лапи гризуть
І шкіру рвуть,
Скрутились і пінять.
Старший їх біс
Нахлюпив ніс,
Сидить у куточку,
Скубе виски
І на куски
Шматує сорочку.
Суціга-смерть
Собі ж верть-верть,
Ляп-ляп кіст[оч]ками,
Біжить в куток,
Бере мішок
З косою, з ножами,
Заступ хапа,
Яму копа
І все в ту поклала.
Смерте, вгамуйсь!
Тобі Ісус
Дасть доброго драла!
Наш бог Христос
Чортів, як ос,
Подавить ногою,
З твоїх кісток,
Смерте, трісок
Наробить і гною.
Всіх вас упрах
Потре і шлях
Нам зробить до раю.
Сим я Христом,
Пани, з різдвом
Вас поздоровляю.
|
|
