Сидимо з малим у кухні, я свій борщ вже майже вколошкав, а він із таким захопленням розповідає мені про різних монстрів і чудовиськ з віртуального світу та їх зброю, що його борщ стоїть недоторканий і холоне марно. Кажу йому:
- Розповім тобі про такого монстра, якого ти не бачив ніколи, не знаеш навіть про нього, а він - існує, завжди поруч і насправді страшний. Він тихий і ніби навіть не ворушиться, але насправді він людину їсть. Поволі висмоктує, ти і не зчуєшся, як опинишся в його череві. А тоді лише одяг від жертви лишається.
В нього очі аж квадратні:
- Що за чудовисько? А захист є?
Відповідаю:
- Захист від нього є один - тільки так його можна здолати. Його треба з'їсти - перше, ніж він тебе поглине, якомога швидше. З'їв - і тебе врятовано. Завагався - все, край, тільки шорти і футболка на ослінчіку лежатимуть... А звуть того монстра - Борщ!
Засміявся, але ложку взяв і швиденько свій борщ висьорбав до останньої краплини.
|
|
))
