Ти сон моєї ночі ,
Ти стук в вікно нічного мотиля,
Ти подих ночі у пітьмі.
Ти є завжди присутнім у цій ночі
Ти разом з нею приходиш
Ти з нею розтанеш,
і не затримаєшся на ранкову каву.
Ти із нею огортаєш мене теплом,
і одночас холодом повіює від вас обидвох....
Ти з нею як наречені, як місяць з зорями на набі,
а пам'ятаєш такими і ми ж були з тобою?!
Закохані і нестурбовані журбою,
Після щасливого сьогодні,
Вірили і чекали щасливе завтра.
Будували життя сумісне,
а тепер в чеканні коли повернешся ти . . . .
І лиш ночі сутінки з'єднають нас із тобою,
подарувавши цю зустріч уві сні.
Я вірю і знаю, що ніч поверне тебе мені
і ти зостанешся зі мною зустріти
початок нашого нового дня.
|
|
