Салют,мій щоденнику.І знову не спиться.Це стається дедалі частіше - неможливість заснути без його обіймів.Це мило)На кухні стигне вечеря,а я от думи гадаю.Часто замислююсь над тим,якою повинна бути жінка.Повинна не по суспільних поняттях,а , власне , по своїй істинній природі.Так зараз модно бути СИЛЬНИМИ - фемінізм,-самі розумієте.Кар\"єру будувати,всяке-різне тому подібне.В принципі,прикольно.Стаєш такою НЕЗАЛЕЖНОЮ,САМОВПЕВНЕНОЮ і навіть ВПЛИВОВОЮ.І от ти така крута виховуєш доньку.Або сина.І ось показуєш приклад.Ми ж вмієм додавати 1+1 і розумієм,що час - штука коварна,його не хватає на все.В кінці кінців,чимісь жертвуєш.Або самоствердженням в суспільному і фінансовому плані,або сім\"єю.Я донька кар\"єристки.Сильної такої жінки.Мабуть тому я завжди вибирала кохання.Я росла милою дівчинкою,яка звикла з малку до маминого кабінету,маминих вічних роз\"їздів...До відсутності мами.Я подорослішала,закінчила ВУЗ,вийшла заміж.Двічі,навіть)Я класно живу,фактично)Я пишу,реалізовую свою творчість,маю любиму професію.Але....Все тримаю на відстані витягнутої руки.Думки про майбутнє материнство особливо.Запитаєте,до чого тут це? Пояснюю.Мені бракує моделі сім\"ї,де батько МУЖЧИНА в повному сенсі цього слова - сильний,,мудрий,чесний.А мама красива.І все.Пече пиріжки по Неділях,купує мені першу помаду,реально НЕ ПАРИТЬСЯ питанням сімейного достатку.Яка є особистістю і в той же час слабкою примхливою(в доброму сенсі) жінкою.Я не росла в атмосфері любові між батьками.І тепер досить важко переступити через певні речі,які заклалися в мені ще з дитинства.Певне,кожен шукає те,чого бракувало завше.Хто грошей,хто влади,хто любові,хто сім\"ї...
Найгірше,що ми своєю такою СИЛЬНОЮ поведінкою самі створюєм таких собі чоловіків-гібридів.НЕ сильних,НЕ прикладів для нас.Вони й самі готові поплакатися нам в жилетку.Ми десь втрачаємо нашу жіночність,дівоньки...Ми десь щось не так розумієм.Бо погодьтеся - ми тааак потребуємо ніжності,підтримки,тепла.От я особисто люблю бути дитиною.Капризувати(в міру),ревіти під мелодраму,танцювати з чоловіком без музики...Я люблю смикати Його за рукав,аби купив шаріка)Колись(дасть Бог),посмикаю за рукав,аби купив машину)Я НЕ ХОЧУ купляти собі машину,чи квартиру,чи роботу(це взагалі зараз звична річ).Я хочу завжди вміти любити,дарувати цю любов і Йому,і оточуючим.Я хочу бути щасливою жінкою,яка ділиться цим щастям з усіма,яка носить в собі стільки світла - що освічує і Чоловіка,і діток,і всіх-всіх.А не вічно задьорганю,крепкою женщіною,яка і коня на скаку,і в \"горящую ізбу\",і все таке.Розслабтеся трошки,Сильні баришні,обійміть коханих,і получайте нарешті задоволення від того життя)А, - і зірки з неба,-вам до ніг)
|
|
