Твої очі – то сни малахітові, ніжна потреба,
Твоя радість – мов сила у серці мені дорога,
Твоя усмішка може наснитись і ангелу в небі,
Після чого він ходить веселий, цей Божий слуга.
Як не бачу тебе – ледве очі від туги жевріють
А коли де зустріну – питаю, чи я не заснув?..
Жаль не вмію красиво писати про серце чи мрію
І тим більш на словах оцінити красу неземну.
Я ж і досі живу! Я так просто цей світ не покину,
Хоч мені й не сягнути ніколи плеча королів.
Ти дозволь мені просто писати про тебе єдину
І хоч інколи бачити очі щасливі твої.
10.03.2014 р.
|
|