Я не шукаю любові - ту, про яку так багато складено романів та пісень...Про яку люблять багато ГОВОРИТИ...тільки ГОВОРИТИ... Та й насправді, навіщо втілювати високе у життя??? В житті обов'язково треба змішувати ідеали з брудом...Можна плакати над нездійсненним щастям, але коли щастя стукає у двері-його просто ігнорують.
Так, любов невічна : сьогодні є ..а завтра поманить чужа обручка...і зникне разом з ранковим туманом...Але може те, невічне і не є ЛЮБОВ'Ю?!!
Я не чекаю, що Він прийде : впаде, як сніг ранньої осені...не чекаю, що встелить мою стежку життя пелюстками троянд. Навіть не чекаю, що Він зрозуміє мене без слів...Бо може Його і нема на цій землі..а може просто заблукав в чужих світах.
Я просто...тримаю свічу в руках...щоб Він бачив дорогу до мого серця...та мабуть її вогонь для нього, як далека небесна зоря...тисячі і тисячі днів і ночей треба йти за її покликом..щоб дістатися і зігрітися її теплом.... і я чекаю весь цей час ..як зима чекає весну, як ніч чекає дня....життя продовжується...
Капитан Грей, между прочим, поплавал по морям-океанам (читай - нагулялся), а потом приехал себе чистую девушку искать.... Так что...Осторожнее с Греями....
) Спасибо за совет-толковый...учту
