ненавиджу зиму,холодну й таку скупу
вона пробирається в нутрощі мого тіла
вириває,тє що я нтак довго жаліла
і радіючи перебирає мої приболівші думки
які хапаючись за останні листочки на деревах
намагались не відпустити ,те що було дорогим ще зовсім недавно
мені здається.що всі процеси мого організму збились і працюють - неладно,
неузгоджено ж головою
вестибулярний апарат,взагалі пішов... забравшипід ручку мій розум.
ось почимчикувала подалі і печінка,вона типа шлунка жінка
а я така нікчемна в студену воду заходжу,місця між риби собі не знаходжу.
намагаюсь під товщу піти.але й закони тяжіння,проти мене пішли
кричать тільки слабі,а сильні шепочуть,а намагаюсь тут тишу почуть
незнала,що й вона може кинуть людину,в таку самотню годину
співайте,радійте,читайте книжкі,некрайте лиш душу- ми не старикі
|
|
