Послухайте:
Якщо зірки засвічують...
виходить це комусь треба? Виходить-хтось хоче,щоб вони були? Виходить-хтось називає ці плювачки перлинами неба?
І,надриваючись,у заметілях полуденного пилу,ввірвається до Бога,спізнитися боїться,плаче гірко,цілує йому жилясту руку,просить-неодмінно щоб була зірка!,присягається-не витримає цю беззоряну муку! А потім ззовні спокійний,та весь тривожний. Говорить комусь:"Адже тепер тобі нічого? Не страшно? Без ліхтаря?!"
Послухайте! Адже,якщо зірки засвічують...-виходить-без них комусь не можна? Виходить-це необхідно,щоб кожного вечора понад дахами загорялась хоча б одна зоря?!