Україну свою я люблю,
До землі я їй небо схилю!
Стоїмо на гібридній війні
І рахуємо наші ми дні
Нам біду лише влада приносить,
Обіцяння порожнього досить,
Свій народ мордувати негоже…
За що нам це все, Святий Боже?
«Людина не знає, що та кого вона шукає» - це перший рядок вірша Андрія Рогулі із його першої поетичної збірки.
Так, справді – часом не знає. Не знає бодай тому, що волею долі в нашому житті можуть творитися непояснені речі. Зазвичай, це стосується екстремальних ситуацій, які здатні невідворотно змінити уставлений план життя певної людини.
Подібне сталося з автором пропонованої поетичної збірки: після майже непередбачувального вивільнення із лапед тяжкої хвороби, яка мало не закінчилася трагічно – він раптом відчув у собі непереборний потяг до віршованого слова, відчув невситиме жадання висловлювати свої потаємні думки та наміри саме поетичними засобами.
Рогуля Андрій Йосипович. Україна – моя батьківщина [Текст>: зб. віршів / А.Й. Рогуля.- Львів: СПОЛОХ, 2016-160с.
.
До першої збірки віршів початкуючого поета ввійшли твори здебільш патріотичної тематики, пройняті щирими почуттями любові до Батьківщини, болю за її стражденну долю, нелюбові до ворога, влади, судової системи й інших негараздів сьогодення. Світлу радість, душевний трепет випромінюють вірші любовної лірики.
Для широкого кола читачів. |
|
|
