хтось жартома переназвав
птахів іменами риб
і ніби навмисно
зимове небо просипалось
сніжним планктоном
над міськими провулками
по чорній цераті ночі
ковзає місяць зі слідами побоїв —
чи впаде він розбившись
дзвінкою тарілкою на друзки
знайомим для наших грудей звучанням?
тримаємо кулаки
за повне розмінування
пташиних стежок у тутешньому небі
бережемо рештки
втертого в щоки проміння
чекаємо
поки червивий м’якуш перестиглого снігу
врешті не буде виведений
на чисту воду
а тоді —
хтось покличе риб іменами співочих
і ритмічним хлюпітом озветься йому ріка
і буде вкотре нас переназвано
на інший лад
іншою мовою
інших нас
12.02.22
