Розмалюєш у різнобарв'я
Життя, зіткане з казок
Все що було, забудеш й задавниш
І позбавишся тяжких думок
Все мине, ти це знаєш напевне
Навіть в мить, як нестерпно пече
Твоє серце, таке незбагненне
Твоє серце рікою стече
Все пройде й наші погляди в Вічність
І слова про майбутні життя
Та юнацька стрімка швидкоплинність
Залишиться ген там, як стіна
На яку ти зможеш опертись
Із якою усі твої дні
Ти тепер сама незбагненість
Все життя твоє лагідні сни
Зупинитись не вийде й не треба
Треба міцно йти по шляху
Й малювати у різнобарв'я
Дні, життя і долю свою...
