після дощу
на твоєму одязі
лишається енна кількість
ще не висохлих крапель
тотожних зворотному відліку
перед спрагою
після дощу
як самій собі
довірся вологим дотикам простору
прочини свою шкіру для ніжности
пусти по воді перехоплений жовтий листок
бо ще нічого не згаяно
бо короткозора дійсність
ще прийме його за зірку яка спливла
на поверхню після падіння
й тепер бере розгін для повернення
по злітній смузі ріки
після дощу
сльоза виштовхує з себе
мов чужорідне тіло
уламок веселки —
та врешті капітулює
втрачає сутність
міниться
29.08.21
