Усе частіше хочеться мовчати!
Заткнути вуха від чуток й брехні,
Новин, що так бажають нам подати
Як видатні досягнення значні.
І плодять несмак "вільні" соцмережі,
Айфон тепер у кожного в руках.
Та ліплять мури й охоронні вежі,
Прогнози, версії, натяки, жах!
Як хочеться від цього відпочити
І душу не бруднити аби чим.
Любити тільки, просто собі жити,
І пам'ятати краще, поміж тим...
Тому так хочеться тепер мовчати
І прислухатись до своїх думок.
А часом й поглядом когось послати
Куди подалі... в небо... до зірок...
