Давай забудемо сьогодні про війну,
Хоч не на довго, на подих, на хвилину.
Заплющим очі і повернемо весну,
Й ті ніжні миті, де ми були щасливі.
Давай не будемо тримати в собі сльози,
Нехай бринять вони, мов зоряний кришталь.
Ми ще живі і ми ще досі в змозі,
Крізь посмішку розгледіти печаль.
Давай не будемо себе жаліти,
Минулого ніхто не поверне.
Все так, як є і ми повинні жити.
Наперекір війні, наперекір і попри все...
