Хвороблива весна привела до твоїх дверей
і розбудила захмелілі примхи -
зронив з грудей жаринку стиха
вигнанець неба, грішний Прометей.
Ми мабуть знали все, і лиш стискали
стилети мозолистими руками.
Та хтиво-хижі зранені шакали
встромляли жар у тіло рип'яхами.
Дістань мої кинджали, вмий росою
з розтрощених і звіяних натхнень.
Вони вростуть сп'янілою жагою
у первозданний безборóнний день.
