Привіт, моя чудова грецька мріє!
Здається, тепер я нарешті в раю.
Зігрій мене сонцем, хай море синіє...
Усе покажи, що є в твоїм краю.
Тут Іонічне море і Егейське
і Середземне й Критське. Чудеса!
Піски і пляжі. Все залите сонцем.
І сам Атлант тримає небеса...
Така безмежність, відчуття спокою.
Тут час застиг чи помаліше йде?
Мирюся з світом, морем і собою...
Все сіга-сіга... Все хай підіжде...
Яскраве сонечко цілується із морем.
Вода ласкає хвилями пісок.
І всі щасливі. Тут немає горя?
Пливе дурман із міфів і казок...
Колись тут поклонялись богу Зевсу,
І триста спартанців теж звідти.
Стоять ще храми, не підвласні часу
І Метеори- восьме чудо світу.
Проходили тут ігри Олімпійські,
Сам Зевс колись давно їх заснував.
В той час переставало битись військо.
Був мир. Поки вогонь палав.
Тут кожен день дарує нову радість.
А до Афін рукою лиш подать.
Де найстаріший ліс в Європі- Фалоі.
Гора Афон . І Божа благодать.
Говорять греки всі найздоровіші,
легенда ця стара, як світ.
Хоча, мабуть, й мені оте повітря
додало пару неповторних літ.
У грецьких селах їздять на ослятах,
тут не спішить ніхто і нікуди.
Застигли вулиці в солодких ароматах
Теплом і щастям віє від води.
Зайду в таверну. Покуштую узо,
а може чашку кави попрошу.
Спасибі за відпустку і за музу
що тут душі частинку залишу...
Чудовий вірш! Напевно і відпустка вдалася.Цікаво! Гарного вечлра Вам і натхнення! 
