…сумні, стурбовані очі
Ласкаво примружаться в сяйві вогнів.
З тобою завжди моє серце клекоче,
Душа ні на мить спочити не хоче
Від палива кривди й калічених слів.
Завжди зберігає суворість твій погляд,
Лиш іноді можу зловити цю мить,
Коли ти зводиш пом’якшено подих,
І руки сповільнюють свій дивний порух,
А очі наповнює неба блакить.
Важкі твої кроки у світле майбутнє.
Старання, наснага і біль впереміш.
Та руки твої придадуть ще всім перцю,
І сили достатньо доброму серцю.
В роботі стаєш ти, немов здоровіш.
Я вірю в твою добру волю і щирість.
Ти хочеш добра лиш моєму життю.
Без тебе пройти вірно путь я не зможу.
Сльозами твої міцні руки зволожу.
Здійснені мрії - ось дяка отцю.