лейтмотив твоєї трагедії -
зібрати валізи самотності
й відчути безвихідь абсурдності
дороги із зайвих колій.
причина твого збентеження -
бути зайвим в безмежності простору,
обіймаючи час свого побуту
остаточного самозбереження.
ідея твого мовчання -
торкнутись близької байдужості,
означеної в такт нерухомості
низького рівня скавчання.
куплети твоєї тривоги,
безсмістовних сонячних ритмів
й сильних зимових штормів, -
тримають пусті розмови.
концепція твого тіла -
берегти безглуздо свій відчай
й спогадів сльози потай,
що ховаєш від себе безсило.
