Філософії застаріли,
Нам сучасність не наздогнати.
Ми хапали з чужих тарілок,
Помилково читали знаки.
Розставляли позаду пастки,
Щоб спинити все (а що саме?)
Ми боялися знову впасти
(Чи нарешті прийти до тями?).
З нами ті, хто у нас повірив -
Нам іти так пліч-о-пліч легше.
З нами ті, хто приносить зміни,
Що сколихують нас як вперше.
Нас наповнюють різні люди,
І для інших ми - як криниці.
Бути справжнім завжди і всюди.
Вхід до серця. Пароль: зіниці.
