Спустився якось Бог на землю,
Хтів глянуть , шо там за діла.
А тут двіжуха пре непевна -
Серед церков бізнес-війна!
Хрестить - 400 у касу!
За свічку - видай 70.
Висять на дверях храмів прайси
Й баби молитви голосять!
Церкви працюють наче офіс -
З восьми і рівно до п‘яти.
Попи на мерсах - *** нонсенс,
Мирянам кажуть дань нести!
Несуть! Несуть ще й матюкають,
Всіх хто противиться давать:
Ані традіциіі нарушают -
Со своєй свєчкай, тваю мать!
Сів Бог на лавку, біля храму,
Почухав сиву сивину,
Забив косяк шального плану (!)
(Він Бог - дозволено йому).
Й промовив: «що ж ви божі діти,
Чи не навчив я вас читать?
Де в Біблії рядки про свІчки,
Чи є про ціни, вашу ж мать?
Чи може я казав про храми?
Чи про ікони Слово є?
Чи є про Мій звязок з попами?
Ви хоч читали те - Моє?»
Посидів, дещо зажурився
(Та не надовго - гарний план).
Махнув рукою, оживився
І затопив все океан.
А потім знову динозаври,
Макако-люди, письмена
Й надія, що вже цього разу
Спрацює спроба 32.
