Літо відспівало, осінь задзвеніла,
Відкрились вже двері здобувать знання...
Школярів сьогодні вже зустріла школа,
Вчителі і учні, то справжня сім"я...
А для мене школа, то життя і доля,
Я в ній працювала 49 літ...
Тепер лише в згадках моя рідна школа,
І я шлю вітання і усім привіт...
А я ще й сьогодні дуже хочу в школу,
Та на жаль туди вже не дійти мені...
Той час не забуду я звісно ніколи,
Школу і всіх учнів, й її вчителів...
Хай для них сміється сонечко привітне,
Небо розсипає ніжную блакить,
Щоденно всі двері відкриває школа,
І буде приємно вчитись, вчити й жить...
А я уявляю всі їхні обличчя,
А в них щира радість, щедрість і добро...
Мені ж моя школа тепер лише сниться,
Та я відчуваю у снах тих тепло...
А я всіх вітаю й від душі бажаю,-
Учням добре вчитись, вчителям навчать...
Я всіх розумію і все пам"ятаю,
А для мене школа радість і печать...
Доки жити буду, її не забуду,
Від неї наснаги свіже джерело,
І надії, й мрії втрачати не буду,
І любити буду, щоб там не було...
Дякую за підказку, уже й початок зробила:
Школа, моя школа,
в тобі моя доля...
Жаль що це для мене пройдений етап...
Ні, я не забуду,
тебе я ніколи...
Ти часто приходиш до мене у снах...