Тече міленька річечка - струмочок,
Похилі обмиває береги.
І скинув в неї листячко кленочок...
Нехай тобі щастить! Пливи, пливи...
Злетів маленький, радий своїй волі,
І понесла вода у нікуди.
Не описать старого клена болю..
Давно пропали листячка сліди.
Це вітер розважався так знечів"я,
Це він улаштував тут гру з листком.
Надворі ледь темніє.. надвечір"я...
А річечка тече в цей час ярком.
Розквакалися жаби - сутий хор.
Їм весело - живуть усі юрбою.
Але цей хор, далеко не мінор:
Вони давно не дружать із журбою.
От тільки мандрівник не веселився,
Бо долі не радів він ось такій.
Тепер малий наш дуже засмутився..
Засумував він волі цій легкій....
( продовження самі придумайте, дітки.
Доброго вечора, Валюша! Дякую за те, що заходите і читаєте..На жаль, я не читаю Світлану, і вона мене теж...
То думаю, що у нас сюжети різні... У мене, до речі, ще один є вірш для дітей про листочок, але написаний давно... :
Запрошую: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842861
У мене, до речі, ще один є вірш для дітей про листочок, але написаний давно... 
: 
