Там, де сонця схід –
Золотий захід,-
Молодість немає вороття…
Від заграв всіх слід
Та казковий світ
Збігли геть струмком у забуття…
Обрієвий схил
Вгамував той пил,
Що колись струмив як почуття,
Ніби гвинтокрил -
Дарував розпил
Юного чарівного життя…
З плином – часоліт,
Доленосний звіт
Майоріння шле без каяття,
Красить зореквіт,
Бродів всіх політ,
Де вирує справжнє відчуття
Світлий без примар
Працетворчий скарб,-
Шляхолюбної сорочки вишиття
З веселкових барв,
Де яскрить стожар,
Ще віщує гарне майбуття!
09.08.2019р.
... Погоджуюся 100-відсотково із авторкою. Ніяка красота не врятує наш світ, врятує праця.... Більш розлого у нарисі: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843052
