З Богом не сперечаються!
Його слухають і сподіваються.
Не воюють, не кидають словами,
Йому вірять, бо він поміж нами!
Ми із бідами і тривогами,
Із розкиданими дорогами,
Із душевними критими ранами,
Що окуті в печалях кайданами,
Прибігаємо в храми Господнії,
І шукаємо вихід з безодней,
Тому з Богом не сперечаються,
Несуть хрест свій і сподіваються,
На прощення і благословення,
На вінчання, на Боже натхнення.
На душевні загоєні рани,
І уникнення злої омани.
Тому з Богом не сперечаються,
І від імені не цураються,
Бо живучи у серці з вірою,
Наповняєм його надією!
