Минуле – потяг, що без вороття
Уже, зі скрипом, віддалився від перону,
Десь у платцкарді і моє життя
Відїхало… Лиш залишило втому.Майбутнє – привид, марево буття…
Ось майже тут та, все ж, його не видно.
Лиш запирає дух передчуття
Та бути чи не буть – неочевидно…Теперішнє – зростає на очах,
Своєю ручкою стискає твою руку
Й несеш, щасливий, на своїх плечах
Минулого й майбутнього ти запоруку.
