Давно набридло бути стадним скотом
Й вельможам поступатися з дороги,
Бо успіх досягається лиш кров’ю й потом,
А не тихеньким стогоном по допомогу.
І остогидло кланятись великим в ноги
У пошуках козирнішої масті.
І на колінах оббиваючи пороги
Так і не вирватись з заплутаної снасті.
Дістали вже так звані п’яті елементи –
Когорта бідних серед трьох багатих
Вони не спустяться до вас із постаменту.
Ви подихаєте? А їм на це начхати.
Бо так і є – над смертними завжди корона,
Що на безсмертних – голубої крові.
Пустити кров! Вона у них також червона.
Це аксіома - вона у всій живій основі.
