Палаюче сонце сідало
За дахом будинку старого -
Ми тата з роботи чекали
Й дарунка «від зайця» нового.
І ось вдалечінь його постать
Зморена йшла та щаслива
А ми розважалися просто
У тінях розлогої сливи.
А потім зірвавшись щомиті
Летіли вперед стрімголов,
Щастям найбільшим налиті:
Татко з роботи прийшов.
А він обіймав всіх руками
Сховавши від нас мозолі.
Ми, скріплені всі реп’яхами,
Тулились до нього малі.
І всі з нетерпінням чекали
Найкращую мрію із мрій -
Шматочок пахнючого сала
З окрайцем в газетці старій.
Смачнішого в світі не було
Шматочка черствого окрайця
Й кусочка ще теплого сала
З долоні у тата від «зайця»!
