Ти мов воїн величний і мужній,
Я ж маленька, беззахисна і ледь смішна.
Заховаєш мене у обіймах потужних,
І забуду на мить, що я ще жива.
Три хвилини, десять чи двадцять
Непомітно спливатиме час.
Вдих, видих, вдих, видих і ще раз,
І вже не земне тяжіння триматиме нас.
Ти знову мені посміхнешся,
Тихий погляд торкнеться очей.
Полум'я раптом між нами займеться,
Зсередини витягне кілька забутих речей.
Рука до руки, нехай світ зачекає,
Бо поки ми разом усе до снаги.
Нехай наша ватра постійно палає,
І вітер безжальний не заховає наші з тобою сліди.