У вир в'язкий цілющихих снів
пірнаю залюбки щоночі.
Приймає він завжди охоче.
Там не шукаю рим і слів.
Там влучні фрази звідусіль
вистрілюють, як первоцвіти,
й мої вірші — жадані діти —
народжуються без зусиль...
Дивлюсь про себе я "кіно",
неначе споглядач сторонній.
Вкладає хтось в мої долоні
сюжетів різних доміно.
Там, у примарних цих світах,
знов у дитинство повертаюсь
і безтурботно посміхаюсь,
літаю наче вільний птах.
Там тішать треллю солов'ї,
там ще далеко дні осінні...
Якщо ти забажаєш сильно,
приходь до мене в сни мої.
Ілюстрація: картина Жозефіни Уолл
