Нас літо бавило гарячим світлим днем,
Дощем в калюжу бігло-шумувало.
Живе в душі солодкий ніжний щем –
То спомин. Подих я затамувала…
Дитинства неповторна і свята пора
З акацій квітом, кленами, хрущами,
А взимку сніговий трамплін, гора,
Сліди куріпок, свіжі, між кущами.
А як весна будила водяні струмки
І котики м’які на верболозі,
Звільнялися від криги всі ставки –
Тепло було на повному серйозі.
І знов, коли пора осіння настає
Із школою, коротким днем, городом,
Тоді плоди нам з саду роздає
Старенький сторож й велича… « народом». 11.02.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
Дитинства неповторна і свята пора
З акацій квітом, кленами, хрущами,
А взимку сніговий трамплін, гора,
Сліди куріпок, свіжі, між кущами.
Пробудили спогади. Дякую