Було це в рідній школі,
Прекрасна та пора,
Як списував я в Олі,
У Васі і в Петра.
Та сорому не ношу,
Він вивітривсь, як дим,
Бо я згадав, що в зошит
Мені дививсь Максим.
З підручників зубрили
Ми все аж девять літ,
Думки всі мудрі вчили,
Встеляв лоби нам піт.
Реакції хімічні,
Приємно вас згадать,
І правила всі вічні
У памяті лежать.
Як в руки взяв пробірку
І з неї щось пролив,
Лишив в підлозі дірку
Хімічний реактив.
Ще треба щось повчити,
З шкільних не вийду стін,
Не хочу я ходити
Серед шкільних руїн.
Контрольна в нас на носі,
Семестр пройшов дарма,
Кінчилася вже осінь,
Почалася зима.
Зайшов до класу вчитель,
В руках завдання мав,
Ще трохи повторити
Можливості не дав.
Списати всі ми ласі,
У кожного цей дар,
Літає десь у класі
Під стелею комар.
Політ його я чую,
Бо тиша-чорт із ним!
За зошитом слідкую
Своїм, а ще й чужим.
Списав я все чорнило,
Протер до самих дір
(І де береться сила)
Новесенький папір.
Реакції відбулись,
Писав не просто так,
А індекси забулись,
І формула, і знак.
Холодну пив водицю,
До тями вже прийшов,
Той індекс досі сниться,
Хай був би він здоров!
Усі латинські знаки,
Від них я ледь не вмер,
Мені вони цікаві
Мабуть, і дотепер.
Люблю я все згадати,
Як сум і радість пив,
За мить шкільну віддати
Усе, що я прожив,
Готовий без вагання,
Бо душу цим живлю,
І лід в ній завжди тане,
Я голову хилю,
Ох дорогі контрольні,
Пройшов прекрасний час,
Не було в серці болю,
Коли писав я вас!
ID:
694249
Рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата надходження: 14.10.2016 00:06:02
© дата внесення змiн: 14.10.2016 00:06:02
автор: Дмитро Овсієнко 86
Вкажіть причину вашої скарги
|
Так, за школою сумують через роки. Гарна Ваша поезія, як учитель - вдячна Вам 
