Що є життя і хто його творець?
Безкраїй космос, чи Всевишній?
Що щастя є,що смуток і коли кінець?
Для кожного то вирій неосяжний…
Життя. Воно – безперестанне,
Для наших душ, а може скоро і для тіл,
Бо, люде, подивись на себе гарно,
Переступаєш, без сумління, Всесвіту уділ.
А щастя - то безкрає небо,
Душі мирської сладісний політ,
Для кого хліб святий, а кому опіум, без волі, треба,
Куди подівся той блаженний світ?
Немає з нами й не було ніколи,
Я заявляю! Гості ми на цій Землі,
І як прийшли таємно, загадково,
Вона заплакала кривавими слізьми.
Скажу я вам, почався страшний суд,
Що праведники так бояться пережити,
А грішники сміються відусюд,
Нема вогню, а доля всім – горіти…
Панове, браття, пізно вже - він тут! він тут!
Не ждіть польоту в небо на перину,
Живіть і думайте у чому наша суть,
І як урятувати свого сина.
ID:
678677
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 18.07.2016 10:41:35
© дата внесення змiн: 18.07.2016 10:41:35
автор: Тетяна Гулевець
Вкажіть причину вашої скарги
|
Щиросердечно запрошую завітати.
