Я выставила всех врагов своих из тени,
Всем указав одну из ста дорог.
Меня желав поставить на колени,
Они в итоге сами ползали у ног…
Они меня просили о пощаде,
Прощения молили, как могли.
А я была как никогда прохладной…
А в небе улетали журавли….
Они летели, тучами укрыты,
Курлыча что-то людям на земле.
Я уходила… горизонт размытый
Мелькал полоской в сизой мгле…
Гарно, Сонечко, відчувається майстерність....на противагу багатьом хто тут виставляється...але, є деякі збої в ритмі...зліва з самого низу є кнопочка для перевірки розміру...можливо я помиляюся, бо це перше моє враження від прочитання...а взагалі, гарнюнький віршик 5
*Кассіопея* відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Там є збої в двох останніх рядках, я знаю Щиро дякую за таку змістовну оцінку