Я колись напишу вірш про очі кота,
Там буде балкон і його улюблена музика.
Там не буде годинних розмов до півночі
Там буде балкон, музика і кота очі.
Там не буде теплого чаю і ковдри
Там не буде нажатих гітарних акордів.
Там не буде теплого м'якого ліжка,
Там будуть очі кота і його усмішка.
Там не буде цукерок і не буде вина
Там будуть цигарки і так, очі кота..
Я очі відкрила, озирнулась довкола,
Я лежу, мені тепло, значить я вдома.
Тут є вино, і цукерки й гітара,
Тут є і ліжко, і ковдра, і чай.
Лише образ в моїй голові мов примара,
Повторює "прощай"
