з радарів зниклі,
досі не звикли.
повітря хапають,
правди шукають.
куди ви йдете?
покинуті діти...
досі без віри,
в полоні звіра.
і не чужого,
кривавого і рудого,
а рідного, свого!
що землю риє.
брудним копитом...
смертю сповита
тебе чекає,
лише оковита.
залий своє горе,
наплюй на небо.
це звична справа,
як є так і треба.
