ЗА МОТИВАМ ТВОРУ: "Впусти мене у свої печалі…" АВТОР: MMS
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472331
*************************************************
Ні, не заходь у мої печалі,
Закрита брама і серце спить.
Бо нездійсненими мрії стали,
Життя змінила кохання мить.
Усі ті мрії були без тебе,
Закрила двері твоя любов,
І серце навпіл тепер розбите.
До тебе лине! А мрії? Знов...
Чи не зарано забув про мрії,
Чи може іншу знайду любов?
Та твої очі, такі відверті.
Ні! Такі не знайду ніколи знов.
Оце так пастка. Мовчання - вихід.
Хай час розсудить до чого що.
Якщо ти любиш, то будь зі мною.
А якщо ні? То й загуло...
Тобі болить, я розумію,
Та що я вдію, така любов...
Я не готовий віддати мрії,
За те, щоб наша з‘єдналась кров.
Мріями людина живе, надіється, вірить.. А коли через деякий час люди зустрічаються після розлуки, то розуміють, що все пройшло...То чи варто повертати все назад? Думаю, що запізно...
Таке воно життя.
Гарно пишете, п. Сергію!
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У кожного свій шлях. Для когось повернення є недоцільним, а для когось це шлях крізь усе життя. Але цей вірш не про повернення, а про ділему вибору між юнацькими мріями і любов"ю.
Дякую, Надія.