У вікна не вітер бродить,
Гасне свічка.
Близький хтось заходить,
Тихо диха у заплічка.
Повернусь та ізлякаюсь...
І дивлюсь вперед — в вікно.
Знову думкою вертаюсь
На життєве тяжке тло.
І туман химерний, білий,
Зупинившись у плеча,
Весь якийсь зімлілий,
Затрусився, як зайча.
15.10.1997 р.
Оригінал
Александр Блок "У окна не ветер бродит..."
У окна не ветер бродит,
Задувается свеча.
Кто-то близкий тихо входит,
Встал - и дышит у плеча.
Обернусь и испугаюсь...
И смотрю вперед - в окно:
Вот, шатаясь, извиваясь,
Потянулся на гумно...
Не туман - красивый, белый,
Непонятный, как во сне...
Он - таинственное дело
Нашептать пришел ко мне...
Март 1902
