в мене немає хати,
та є коло дому тополя,
небо над головою -
яскраве, як і колись.
я сам для себе хорунжий,
а прапор мій на останнім,
ні, вище - над дахом дому,
де стільки часу живу.
я кожного Божого ранку
приходжу туди привітатись
із сонцем й блакитним небом,
з травицею і птахами,
із їх простими піснями;
і вітер, думхнувши різко,
збиває з ніг, обіймає,
і, бач-но, хмари зникають
із неба в похмурий день.
дмиухнувши? 
