Ти не назвав її ім"я,
Ти не читав їй навіть вірші.
Могло, звичайно, бути гірше,
Та дім не зовсім є сім"я.
Я не дочула в перший раз.
І прикидатися не в силах -
Твій погляд, наче прах в могилах,
Наповнених страшних зараз...
Ти не просив мене піти.
Ти не хотів мене впускати.
Я вже піду з твоєї хати.
Можливо, прийдеться втекти.
Ти не шукав мої сліди.
Ти не просив мене померти.
Смішно оце - дитя я вперте,
Дурне... Шукаюче біди...
