***
Ріднесенький краю,
до тебе звертаю я серце своє,
тебе поважаю.
Можливо, я не все про тебе знаю,
Але всім серцем лину я до тебе!!!
Чому? Не знаю...
Можливо, поклик то душі,
Можливо, просто розуміння,
Та серце радісним стає,
коли я тут на Батьківщині!
Та серце радісним стає,
коли я бачу все знайоме
і друзі й рідні тут мої,
я розумію, що я вдома!
Та серце радісним стає,
коли вода у річці оживає.
Пташки з далеких і чужих країв
до нас, додому прилітають.
Коли цвітуть рясні поля,
пшениця златом колоситься,
і з ночі пісня солов’я
натхненно у садку луна.
Та серце радісним стає,
коли дивлюся я на небо,
таке прозоре і легке,
що наче мрія колихається у світі...
і ось у ці ласкаві миті
хочу сказати: „ Краю мій!
Хоч де не буду я, з тобою
залишу серце я своє! „
