Я заплющила очі та болісно стиснула пальці,в голові хаос,а на стіні знову яскрава пляма..Треба встигнути запам’ятати…Я з усіх сил намагалася вгледітися в фотографію,але перед очима стояла лише розмита ,зовсім незрозуміла яскрава пляма…. Серце болісно калатало…………………. Все так нестерпно….. Що зі мною….а може я звихнулась ..
Прийшла в себе..Біле світло…Але ні ….. Не могла ж я вмерти………Це несправедливо……. Від потоку думок відволік голос……Л-і-к-о-о-о-о-о-о-о…
- Ліко,ви мене чуєте !?
Я нічого не розуміла,але все ж таки намагалася максимально зібратися та зрозуміти,хто говорить зі мною….
- Оговтаєтесь ,Ліко…Подивіться на мене…. Ви як себе почуваєте!?
Я прийшла в тяму,але тут мене охопив жах…. Боже….. Це ж він….. Це..Це той чоловік …Вбивця Лізи..Він мене знайшов…. Що робити….я мабуть згодом сама буду однією з тих тіней………. Лише чорно-біла фотографія….
Прокинулась,але це світло залишалося… білі стіни ...я зовсім зійшла з глузду…. Це мабуть він мене тут тримає..Але ж що я знаю…..Я сама не розумію….. За що….. Вона ж зовсім дівчинка . …За що вбита,її очі,наче благають мене…… тут несподівано,до мене підійшла молода дівчина,але як!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!Вона ж померла………Переді мною була Рита………..
- Де я!!!!Благаю скажіть де я……..
- Психіатрична лікарня,ви не хвилюйтеся вам допоможе Олександр Станіславович…….. Ви вже його бачили……
- Але ж ви мертва!Яка лікарня..я здорова….Я не ПСИХ!....... Тікайте …………Хоча куди… Але все одно тікайте………..
Рита вколола мені заспокійливе,я на віть не пручалася…. Мені все набридло……
Я що Господь Бог…. Що я маю вирішити……навіщо……
В себе пришла мабуть через пару днів…я лежала на ліжку……. Світла красива кімнаті….!13 січня…. На столі букет з волошками……. За вікном сніг……я зовсім в іншому вигляді……….В мене маленьке тіло ……. зовсім худенька…біле волосся…..Я Ліза……Але як…….я швидко встала спробувала відчинити двері……. Але вони були закриті… Сльози потекли так несподівано і стало так боляче…..Я відчула різкий біль в боку.. Піднявши кофтинку побачила бинт………. Саме там була рана….я згадала фото…Але як ,такого не може бути ..Кров несподівано цівкою плеснула на долоні…Декілька капельок повільно потекли на підлогу…… Саме тоді і розпочалося моє………жахливе життя в цьому будинку цій тюрмі……Коли все це скінчиться!!!!!!!!!!
цікава історія.. багато алюзій.. переплетінь.. важко віднайти межу між реальністью і фанатзією.. сюжет маленький але захоплюючий.. красиво.. світ і справді велика психлікарня з маленькими вікнами.. болісно і трагічно ...
