Це було у літню пору,
Якраз сніг зійшов,
Птахи в вирій відлітали,
Дрібний дощик йшов.
А ми хлопці вусачі
Рішили купатись
Тільки сніг пішов із хмари
Й треба було вбратись.
І ми, довго не думавши,
Пішли на дурницю,
Щоб не зимно нам було
Залізли в копицю.
Я , Оверко, Гриць, Остап
Усі свої хлопці
Й вірно про нас люди кажуть, -
“ Родились в сорочці ! “.
Бо ми собі із соломи
Поробили весла,
Щоб, коли будем купатись,
Нас вода не несла.
І не встигли ми як слід
До води дійти,
Як на річці льодохід
Почав раптом йти.
Та хлопці ми не такі,
Щоб чогось боятись,
Веслами стопили лід
Й почали купатись.
Позалазили у воду,
А там риби тьма
Ми спіймати їх хотіли,
Так сітки нема.
Але звісно на ту пОру
Павук не дрімав
Й на деревах павутиння
Помалесенько сплітав.
От Оверко і узяв
Оту павутину
І у воду устромив
На яку хвилину,
А як витягнув її,
То щоб ви гадали ?
Стільки риби там було,
Ледве повиймали .
Наварили цебер юшки,
Наїлися раків
Немає по всім Сереті
Більш таких хлОпаків !