Ми кружляємо легко у вальсі останньому
Однокласник і однокласниця.
Поцілунку не буде, як в фільмі звичайному,
Просто так закінчиться історія ця.
Обіймаєш ти міцно рукою за талію,
Притискаєш сильніш до грудей.
Лине музика дзвінко та я відчуваю
Як невпинно колотиться серце твоє.
Відчуваю тремтіння у твоїх руках.
Очі дивляться пильно в мої.
Ти назавжди лишися у моїх думках,
Як і я, напевне, в твоїх.
Іще трохи і закінчиться мелодія.
Та не йди! Я благаю, не йди!
Скільки років ми разом? Скільки років ти поряд?
А тепер залишаєш мене назавжди.
Не почую від тебе слова головні.
Та й не треба – все знаю сама.
Ти лише на прощання мене обійми,
Так, як ніколи ще не обіймав.
І ось закінчилась остання весна,
Завершились роки шкільні.
І ми злетимо у доросле життя,
А зараз танцюєм обоє сумні.
Останній аккорд довершує вальс.
Іще крок… і підтримка… і все…
Щира посмішка сяє у нас на вустах
Сльози щирі блищать у куточках очей.
так 
